Здобутки

Мої здобутки: 

Як вчителя хімії

Як викладача біології КЕПК

Досвід і результативність роботи

Досвід і результативність роботи

Сторінка учня

Контрольна робота «Початкові хімічні поняття»

Вчитель вчителю, учням та батькам

Презентація "Корисні поради учням при вивченні хімії"

Психолог рекомендує

Рекомендації 

щодо формування мотивації до навчання

     Найзначущішим, найдієвішим і найефективнішим внутрішнім стимулом є прагнення до
пізнання нового, що ґрунтується винятково на інтересі до предмета пізнання.
     Якщо за можливості вибору певного навчального предмета дитина не обирає той предмет, який обрала більшість її друзів, а йде на урок, який їй самій цікавий, то таким чином вона демонструє яскравий приклад внутрішньо вмотивованої поведінки.

Переглянути рекомендації...

Участь у конференції

Міжнародна науково-практична конференція, присвячена 25-річчю Карпатського національного природного парку на тему:

«Наукові дослідження на об’єктах природно-заповідного фонду Карпат та стан збереження природних екосистем в контексті сталого розвитку»

Яремче 2005

Доповідь на тему:

"НАПРЯМКИ БОРОТЬБИ ІЗ НЕБЕЗПЕЧНИМИ ЗБУДНИКАМИ КОРЕНЕВИХ ГНИЛЕЙ - ГРИБОМ АLMILLARIELLA MELLEA (FR.EX.VUHL) KARST"

Переглянути матеріали доповіді

Мікобіота є невід'ємним компонентом лісових екосистем та важливим індикатором антропогенної трансформації лісового покриву. Антропогенний вплив на лісові біогеоценози проявляється на всіх рівнях біологічної організації: молекулярному, клітинному, організмовому, популяційно-видовому, екосистемному. Нормальний хід онтогенезу рослин порушується техногенним забрудненням, яке займає основне місце серед антропогенних факторів. Результатом впливу є поява патологічних реакцій, процесів та хвороб. Від'ємний вплив промислових викидів проявляється не тільки у фізіологічному ослабленні рослин, але й в активізації розмноження і шкідливості багатьох фітопатогенних грибів.

Участь у конференції

Інститут екології Карпат НАН України

Українське ботанічне товариство

Львівське відділення

Ліга діячів заповідної справи України

Львівське відділення

Наукові основи збереження біотичної різноманітності

Тема доповіді: 

"ДО ІСТОРІЇ ОСВОЄННЯ БІОГЕОЦЕНОТИЧНОГО ПОКРИВУ ВЕРХІВ'Я БАСЕЙНУ РІЧКИ ЛЮЧКИ"

Переглянути доповідь

Як свідчать археологічні дослідження, заселення Українських Кар­пат почалося ще з пізнього палеоліту - раннього мезоліту. З того часу на берегах Дністра та його приток у межах Чернівецької та Івано- Франківської областей виявлено понад півтораста стоянок палеоліту. У неоліті та в епоху бронзи в Подністров'ї було добре розвинене ско­тарство й землеробство, а під кінець бронзи - рудні промисли й соле­варіння.

Поселення, городища й укріплення, площа яких у IX - X ст. сягала десяти га, були своєрідними осередками поширення антропогенної ірансформації біогеоценотичного покриву регіону. Вона характеризу­валася зміною природних меж екосистем у зв'язку з вирубуванням і випалюванням лісів, розвитком скотарства й землеробства, житлового будівництва, металургійних і солеварних промислів і шляхів сполу­чення.

Найдавніші літописи згадують на Підкарпатті два міста як соляні центри, а саме Коломию і Стару Сіль. Від найдавніших часів аж до приєднання Галичини до Австрії важливий і найкоротший шлях зі Східної в Середню Європу проходив не долиною ріки Прут на Делятин, а через гору Рокиту. Він звався Угорським. Пильнувати його було завданням княжої залоги "Берези", котра, крім утримування ладу й порядку на цьому шляху, збирала податки й забезпечувала вивар та експорт солі долиною річки Лючки. Люди, йдучи вздовж тієї річки близько 40 км до Коломиї, назвали її Довгою. Південні узбіччя гори Княжа аж до річки Лючки були вкриті хорошими пасовищами для княжих коней.

Участь у конференції

П Р О Г Р А М А

проведення обласної науково-практичної конференції

«Хімічна освіта: стан, досвід, проблеми, перспективи»

Доповідь

на тему:

 «Використання продуктивних педагогічних технологій у навчально-виховному процесі з хімії»

Переглянути доповідь

Вступ

Організація інтерактивного навчання передбачає використан­ня методів, які дають змогу ство­рити ситуації пошуку, ризику, сумніву, успіху, протиріччя, пере­конання, співпереживання, задо­волення чи смутку, аналізу та са­мооцінки своїх дій. Інтерактивне навчання вияв­ляється у співнавчанні та взаємонавчанні, результатом якого є встановлення взаєморозуміння між учнями в класному колективі. На таких уроках формуються вміння приймати виважені рішен­ня, колективно вирішувати проб­лему; бажання виконувати творчі завдання, розширювати спілку­вання з іншими людьми. У практиці навчання хімії за інтерактивними методами учні вчаться:

•          чітко висловлювати свою або колективну думку, регламенту­ючи при цьому час;

•          обговорювати проблему та підбивати підсумки;

•          акумулювати ідеї за короткий проміжок часу;

•          займати чітку позицію;

•          обґрунтовувати свою від­повідь;

•          аналізувати випадок, ситуацію;

•          дотримуватися толерантнос­ті під час дискусії;

 оцінювати вчинок, діяльність, викладаючи аргументи обвинува­чення чи захисту.

ПОСІБНИК

«АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ  УЧНІВ НА УРОКАХ ХІМІЇ»

Методична розробка «Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках хімії» розглянута у редакції журналу «Хімія» і буде надрукована у форматі книги у листопаді 2014 р.

Переглянути розробку

Передмова

        Пропонований посібник складається з теоретичної та практичної частин. Метою пропонованого посібника є допомогти вчителю в активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках хімії.

        Теоретична частина містить форми розвитку пізнавальних інтересів – ефективний шлях до підвищення пізнавальної активності учнів у процесі навчання, що характеризується бажанням навчатися, мислити, оволодівати знаннями.

       Практична частина містить розділ «Вода», що відповідає новій програмі з хімії на 2015-2016 навчальний рік для 7 класу.

       Для активізації розумової діяльності учнів, необхідно вирішити такі основні завдання:

- вибрати форму роботи на уроці, яка здатна зацікавити учня з будь-яким рівнем підготовки;

- залучати клас до сумісного процесу пізнання;

- визначити кожному учню частку загальної проблеми, яка б була йому під силу, реалізуючи диференційований підхід до навчання.

       Тому завданнями посібника передбачено гуманізацію (диференціацію задач і вправ за критеріальними рівнями) та демократизацію процесу навчання, яка полягає у вільному виборі учнем посильного рівня та врахуванні його природних задатків і можливостей.

       Призначається посібник для вчителів середньої школи з метою активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках хімії, стимулюванні творчого самовдосконалення учнів, їх творчої активності, практичного розуміння, підвищення у них інтересу до предмета.

«АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ  УЧНІВ НА УРОКАХ ХІМІЇ»

Надруковано: Видавництво "Основа" Хімія №5, 2014

Переглянути розробку

Готуємось до ЗНО

Тема:

«Форми завдань ЗНО з хімії можливість їх використання в навчально-виховному процесі»

Надруковано: Видавництво "Основа" Хімія №8, 2013

Переглянути розробку

Розробка уроку

Урок на тему:

«Валентність хімічних елементів»

Надруковано: Видавництво "Основа" Хімія №17, 2014

Переглянути розробку

Розробка уроку

Урок на тему:

«Узагальнення та систематизація матеріалу з теми «Розчини»»

Надруковано: Видавництво "Основа" Хімія №15, 2014

Переглянути розробку

Розробка уроку

Урок на тему:

«Узагальнення знань з теми «Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами»»

Надруковано: Видавництво "Основа" Хімія №19, 2013

Переглянути розробку

Розробка уроку

Урок на тему:

«Узагальнення знань з теми «Прості речовини – неметали. Оксиген. Кисень. Озон.»

Надруковано: Видавництво "Основа" Хімія №3, 2013

Переглянути розробку

Екскурсія духовно-екологічною стежкою

Переглянути статтю

Екскурсія є не просто прогулянкою, вона завжди має певну навчально-ви­ховну мету. Діти практично ознайомлю­ються з рослинним і тваринним світом, природними явищами, позитивним і не­гативним впливом людини на довкілля. Важливою складовою навчально-вихов­ного процесу є екскурсія, яка забезпечує духовне життя учнів, стимулює бажання більше побачити, дізнаватися й робити самостійні висновки. Під керівництвом Букатчук Н.В., вчителя географії Кобаків­ської ЗОШ І-ІІІ ст., була проведена екс­курсія по екостежині «Кобаківчанка» для учнів Нижньоберезівської ЗОШ І-ІІ ст. з учителем хімії Мілевською С.Я. та Лючківської ЗОШ І-ІІ ст. з учителем біо­логії Кочержук У.В. Екологічна стежка – це спеціальний маршрут, що створюєть­ся на природно-заповідних територіях з метою демонстрації природоохоронних, естетичних і культурних цінностей. Такі маршрути можуть проходити через ур­банізовані, індустріальні, сільськогоспо­дарські ландшафти. Передумовою екс­курсії була цікава та змістовна розповідь Наталії Василівни про село Кобаки, яке розташоване на крайньому південному сході Косівського району біля підніжжя Покутсько-Буковинських Карпат. Подо­рожуючи екостежиною «Кобаківчанка», ми відвідали одинадцять зупинок.

Вивчаємо рідний край

Історичне коріння нашого народу сягає в глибінь багатьох тисячоліть. Тому метою екскурсії учнів 8-го та 7-го класів разом з Клим'юк Галиною Володимирівною, вчителем географії, Яворською Наталією Степанівною, вчителем історії та автором цих рядків було поглиблення знань про пам'ятки рідного краю.
Візитною карткою минувшини нашого краю, безперечно, залишається Галич - стольне місто галицьких князів.
Тепер давній Галич – заповідник. Заповісти нам він хоче не тільки свою багату історію і славні діла великих галичан, але й пам'ять про минуле. Відвідавши Національний заповідник “Давній Галич”, ми побачили одинадцять пам'яток, що представляють чотири етнографічні регіони Прикарпаття: Покуття, Опілля, Бойківщину та Гуцульщину. Подорожуючи Богородчанським
районом, ми відвідали ДП «Лісівничо-екологічний просвітницький центр» у с. Підгір'ї.
Завершальним етапом екскурсії були відвідини наймогутнішої оборонної споруди на Прикарпатті - Пнівського замку, який побудували у другій половині XVI століття місцеві землевласники Куропатви.
Наші вихованці залишилися враженими від побаченого. Вони зрозуміли, що без тісного зв’язку поколінь, без спадкоємності національних традицій не тільки не розквітла, а й не вижила б жодна нація.

Первинний стан та антропогенна динаміка біогеоценотичного покриву гірської частини басейну річки Лючки

Тези науково-дослідницькихробіт учасників VII обласного дитячого екологічного конгресу Івано-Франківськ 2013

Об'єктом дослідження є біогеоценотичннй покрив гірської частини басейну річки Лючки, майже повністю змінений господарською діяльністю.

Мета цієї роботи - вивчити антропогенну трансформацію біогеоце­нотичного покриву гірської частини басейну річки Лючки та її наслідки.

         Основними завданнями є: 1) вивчення складу і структури первин­ного біогеоценотичного покриву гірської частини басейну річки Лючки на підставі аналізу фізико-географічних умов, складу корінних лісостанів, видового складу флори і фауни, літературних та історичних матеріалів; 2) вивчити структуру сучасного біогеоценотичного покриву, лісистість території, зміни видового складу і структури похідних лісів, склад і продуктивність лісів, розораність, кількість рільних і лучних земель, площі під дорогами та забудовами тощо.

СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ ЛЕСНОЙ РАСТИТЕЛЬНОСТИ БЕРЕЗОВСКОГО ЛЕСНИЧЕСТВА (ПОКУТСКО-БУКОВИНСКИЕ КАРПАТЫ)

Надруковано: Журнал „ZARZĄDZANIE OCHRONĄ PRZYRODY W LASACH”, Польща
Переглянути матеріал

Покутско-Буковинские Карпаты — природный регион во внешней полосе Украинских Карпат в пределах Ивано-Франковской и Черновицкой областей.  Это типичное лесистое низкогорье,  примыкающее с юга к Предкарпатской возвышенности от верховья реки Лючки (бассейн Прута) до границы с Румынией [Геренчук 1968]. Березовское лесничество Государственного предприятия "Кутское лесное хазяйство" занимает большинство лесных земель в бассейне реки Лючки, 3669 га. Это типичный низкогорный район, в пределах высоты 400 – 1100 м над уровнем моря (н.у.м.).  Здесь преобладают пихтово-буковые леса.  До высоты 600 м н.у.м.  распространены грабово-буковые леса и главным типом леса является влажная грабовая бучина с древостоями I-Iа бонитета. Выше, в пределах 600-900 м н.у.м., распространены чистые буковые леса с примесью явора, ясеня, вяза горного также I- Iа бонитета. Еще выше, растут яворово-буковые леса средней производительности. 

ЦЕНОТИЧНА АСОЦІЙОВАНІСТЬ ПІСЛЯЛІСОВИХ ЛУК ПОКУТСЬКОГО НИЗЬКОГІР’Я

Надруковано: Праці наукового товариства імені Шевченка. Екологічний збірник. Львів, 2014
Переглянути матеріал

Досліджені лучні угруповання є флористично багаті: 196 видів, що належать до 43 родин та 126 родів. Загалом, рослинні угруповання представлені широким спектром видів (в середньому 42±11). Разом наявна множина видів формує різні за складом домінантів і субдомінантів рослинні угруповання. У переважній більшості вони належать до класу MOLINIO-ARRHENATHERETEA. Чітка асоційова­ність рослинних угруповань виявляється і в належності до порядків MOLINIETALIA CAERULEAE та ARRHENATHERETALIA ELATIORIS. Достатньо обґрунтованою є й належність рослинних угруповань до союзів Molinion caeruleae, Calthion palustris та Koelerion albescentis.  Разом з тим дослідженні фітоценози містять значне представництво діагно­стичних видів інших союзів та асоціацій. Багато з них є характерними для інших трав'яних угруповань, листяних лісів та узлісь, чагарників. Такі явища свідчать про спорідненість рослинних угруповань, дифузні процеси в них та вплив господарської діяльності.

Зміни структури лісів гірської частини басейну р. Лючки продовж 1967-2010 рр.

Надруковано:  Науковий вісник, 2013, вип. 23.18

Продовж останніх 50 років на місці колишніх молодих деревостанів з перевагою бука сформувалися переважно середньовікові. До 1997 року загалом спостерігалася позитивна тенденція збільшення продуктивності деревостанів на 50 – 100%.  Проте, продовж останніх 13 років середні запаси букових, ялинових та ялицевих деревостанів трохи знизилися, в окремих випадках навіть на 25% (пристигаючі). Це, очевидно, зумовлено інтенсивними доглядовими рубаннями. З метою оптимізації екологічної ситуації в регіоні та покращання структури лісових ресурсів слід орієнтуватися на досягнення належних біометричних показників деревостанів у віці достигання та стиглості: для деревостанів бука -  формувати запас 300-400 м³ ·га^-1, для ялиці -  більше 500 м³.

СУЧАСНА ТРАНСФОРМАЦІЯ ЛІСІВ ВЕРХІВ'Я БАСЕЙНУ РІЧКИ ЛЮЧКИ

Надруковано: Науковий вісник, 2004, вип. 14.7


Подається характеристика сучасного стану лісового покриву в межах басейно­вої екосистеми та оцінюється його антропогенна трансформація на прикладі гірської частини басейну річки Лючки (правої притоки ріки Прут).

Вивчення впливу нітратів у продуктах харчування на здоров’я людини

   Дана розробка уроку  надрукована в інформаційно-практичному бюлетні "Все для вчителя" №10, 2012 та опублікована на сайті www.osvita.biz. 
   
   На основі проведених мною досліджень та опрацьованих літературних джерел, роблю висновок, що потрібно до­тримуватись рекомендованих доз використання мінеральних доб­рив у тих чи інших галузях їх вико­ристання, щоб не зашкодити організму людини.

 Люди зазнають впливу нітратів протя­гом усього життя, адже це дуже поши­рені в природі речовини. Вони містяться у ґрунті, воді, входять до складу рос­лин.

   Якість людського життя визначається передусім повноцінним харчуванням. Завдання полягає в тому, щоб найближ­чим часом створити базу для отримання продукції з мінімальним вмістом нітратів, для покращення здоров'я насе­лення нашої держави.

   Під час застосування нітратів у сільському господарстві потрібно дотри­муватися основних правил внесення добрив у ґрунт.    Необхідно здійснювати жорсткий контроль за їх вмістом у про­дуктах та навколишньому середовищі. Чисте довкілля - одна з головних умов нормальної життєдіяльності людини.

   Таким чином, проблема вмісту нітратів у продуктах харчування є як екологічною, так і соціальною, і з цією проблемою пов'язане майбутнє всього людства.